Відкриті дані та запити на інформацію: як дізнатися, що робить влада

Будь-яка влада, яка отримала мандат довіри чи легітимності законним шляхом, зобов’язана інформувати суспільство про свою діяльність. Ключові ініціативи та проєкти, які передбачають витрати бюджету, кадрові рішення, звіти тощо, мають бути доступними для громадськості. Така інформація надається у відповідь на належним чином оформлене звернення та має містити правдиві відомості.

Звісно, кожна держава регулює обсяг можливої інформації відповідно до поточної ситуації — воєнний чи надзвичайний стан, безпекові питання, можливі інші законодавчі обмеження тощо.

Ключовим законом у цій сфері є Закон України «Про доступ до публічної інформації».

Публічна інформація — це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень чи інших розпорядників публічної інформації.

Отримати публічну інформацію запитувач може з офіційних друкованих видань, офіційних вебсайтів розпорядників інформації в мережі Інтернет, з єдиного державного вебпорталу відкритих даних, а також шляхом подання запитів на інформацію до розпорядників.

Відповідно до статті 13 зазначеного закону розпорядниками інформації є: суб'єкти владних повноважень — органи державної влади та місцевого самоврядування; юридичні особи, що фінансуються з державного чи місцевих бюджетів; суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями; юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства, у статутному капіталі яких більше 50% акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді.

Щоб отримати публічну інформацію, особа звертається із запитом до розпорядника публічної інформації. Оформлюється такий запит за вибором запитувача.

Слід також підкреслити, що публічна інформація у формі відкритих даних оприлюднюється на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних і дозволяє її подальше вільне використання та поширення. Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати та використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних із обов’язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

На практиці в Україні кожен розпорядник інформації отримує сотні звернень протягом року. Прикладами громадських ініціатив є запити до комунальних підприємств щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткові блага керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу, чи входить до складу наглядової ради. В умовах воєнного стану обласні чи міські комунальні установи зобов’язані дуже ретельно ставитися до подібних рішень, не допускати марнотратства, нецільового використання коштів та пам’ятати про пріоритети обороноздатності України.

Якісними прикладами розслідувань можуть бути діяльність національних мовників «Суспільне», «Бігус.Інфо», «Українська правда», які шляхом численних звернень та подальшого аналізу відповідей викривають системні прояви корупції у вищих ешелонах влади.

Саме корупція сьогодні визнається найбільшою проблемою серед українців та перешкодою для майбутнього. Однак обізнаність про антикорупційні зусилля залишається вкрай низькою. Тому такі розслідування, за допомогою запитів на публічну інформацію, є хорошим прикладом вирішення складних проблем на шляху зміцнення державності та подальшого європейського курсу України.