Петиції, громадські слухання, консультації: інструменти участі громади у прийнятті рішень

У сучасному світі не повинно існувати перепон для звернення до органів влади. Поруч із багатьма раніше відомими прикладами сьогодні все більше набувають популярності електронні звернення (петиції). Україна, яка вже декілька років впроваджує політику діджиталізації, а мільйони громадян користуються державним порталом цифрових послуг «Дія», також створила умови для зручних звернень, не виходячи з дому.

Так, громадяни можуть апелювати до центральної влади або місцевого самоврядування з електронними петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вони адресовані, або через веб-сайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції.

В електронній петиції має бути викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім’я, по батькові автора (ініціатора) електронної петиції, а також адресу електронної пошти. На сайті відповідного органу або громадського об’єднання, що здійснює збір підписів, обов’язково зазначаються дата початку збору підписів та інформація щодо загальної кількості і переліку осіб, які підписали електронну петицію.

Види електронних петицій поділяються на національні (петиції до Президента України, Парламенту, Кабінету Міністрів України) та місцеві (органи самоврядування, міські ради). У таких випадках ініціатор заповнює спеціальну форму на офіційному веб-сайті органу, і дана електронна петиція оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня надсилання.

Щоб ініціювати громадські слухання за електронною петицією, необхідно спочатку отримати суспільну підтримку та зібрати потрібну кількість підписів. Після цього орган влади, до якого зверталася петиція, має розглянути її та ініціювати громадські слухання, якщо це не заборонено законом або передбачено статутом територіальної громади.

Один із прикладів успішної співпраці — ініціатива місцевих жителів і органів місцевого самоврядування щодо реконструкції парку в центрі міста. Громадські організації беруть на себе організацію донатів для відновлення парку, а владні структури забезпечують фінансування на рівні 50%, щоб спільно з громадою реалізувати проєкт. Ця ініціатива не тільки відновила зелену зону в місті, але й зміцнила взаємодію між місцевими громадянами та владою.

Іншим прикладом є спільний проєкт між громадськими організаціями, що захищають права людини, та урядом щодо реформування законодавства про захист прав дітей. Громадські активісти провели аналіз законопроекту та запропонували конструктивні зміни, які сприяли підвищенню правового захисту дітей. Уряд врахував рекомендації громадськості під час прийняття закону, що стало важливим кроком у поліпшенні стану дітей у суспільстві.

Також варто згадати успішний досвід партнерства громадянського суспільства і владних установ у сфері охорони довкілля. Спільна ініціатива спрямована на зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу та на покращення якості води в річках міста. Громадські екологічні організації спільно з урядовими екологами розробляють та впроваджують програми з екологічної освіти серед населення, що призводить до зменшення негативного впливу на навколишнє середовище та покращення екологічної ситуації у місті.

Співпраця громадськості з державою є ключовим аспектом розвитку сучасного суспільства. Однак існує низка викликів, які можуть ускладнити цей процес. Один із них — недостатня взаємодія між громадськістю та владою, що може призвести до непрозорості в державному прийнятті рішень.

Отже, важливо підтримувати постійний діалог між сторонами та шукати спільні шляхи розв’язання проблем.

Громадський контроль над державними органами також дуже важливий. Це може здійснюватися через створення незалежних громадських рад, діяльність яких спрямована на контроль та нагляд за роботою державних інституцій.

Додатково широке застосування знаходять різноманітні аудити рішень влади. Прозоре їхнє висвітлення та обговорення сприяють зміцненню довіри та подальшій взаємодії.